ЕкономікаФінанси Рівні умови можуть побудувати лише ті, хто сам перебуває у рівних умовах – директор БЕБ про реформу органу та виклики для його функціонування Четвер, 9 Жовтня, 2025 
Реформа Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яка серед іншого включала призначення нового очільника відомства, яким 6 серпня став Олександр Цивінський, у минулому детектив Національного антикорупційного бюро України, є частиною ширших реформаторських зобов’язань України в рамках процесу вступу до ЄС, а також умовою для виконання програми з МВФ. Вона покликана забезпечити незалежне й ефективне функціонування органу, що своєю чергою сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні. Однак аудит бюро, проведений новим очільником, виявив чимало прогалин у забезпеченні роботи та розвитку органу. Про них, а також про пріоритети роботи бюро Олександр Цивінський розповів на UBN Network: War & Business – Defending Our Skies and the Rule of Law та у коментарі порталу UBN.
Про перезавантаження БЕБ
Як акцентував пан Цивінський під час UBN Network: War & Business, Бюро економічної безпеки – це аналітичний правоохоронний орган, де 75% функціоналу припадає на аналітичний складник, і 25% – на правоохоронну діяльність.
Пріоритети роботи БЕБ в Україні це: створення рівних умов роботи бізнесу, гарантування безпеки інвестицій, які приходять в Україну, а також безпека міжнародної технічної допомоги, що надається багатьма країнами. За словами Цивінського – його призначення стало наслідком перезавантаження БЕБ, тож тепер бюро перебуває на етапі трансформації, як зсередини, так і щодо взаємовідносини з представниками бізнесу. Уже триває діалог з багатьма стейкхолдерами. “Вивчаємо, які проблеми є на теперішній момент, шукаємо максимально ефективний формат взаємодії, де ми будемо забезпечувати економічну безпеку і водночас допомагати бізнесу виконувати свою роботу”, – деталізував очільник БЕБ.
Як додав він, окрім переатестації особового складу, що триває, відбувається також розбудова IT-спроможностей органу для забезпечення роботи з великими масивами даних. Це потрібно аби виявляти ризики та здійснювати ключовий напрямок роботи – упередження вчинення кримінальних правопорушень, завдяки аналітичному підходу. Триває робота й з нормативною базою, щоб максимально усунути ризики, які можуть сприяти корупції.
Про перешкоди у роботі
Олександр Цивінський, який 10 років пропрацював у НАБУ, відзначив, що на посаді очільника БЕБ виявив дуже багато проблем, про які раніше ніхто не згадував, але які перешкоджають роботі бюро та ставлять під сумнів можливість досягнення успіху та виконання усіх необхідних завдань.
Зокрема, за його словами, на наступний 2026 рік якісного фінансування для Бюро економічної безпеки не передбачено. Посадовець пояснив, що всупереч закону, працівники БЕБ отримують на 60% меншу заробітну платню в порівнянні з іншими органами, ніж мали б отримувати. “Тобто наразі є дискримінаційні умови, і для нас це дуже важливий пункт. Бо рівні умови можуть побудувати лише ті, хто перебуває сам у рівних умовах. Я не говорю про те, щоб детективам бюро платили більше. Моя єдина вимога – це справедливість і виконання закону”, – зауважив Цивінський.
Наслідком цього, як додав він, є те, що на теперішній момент Бюро економічної безпеки укомплектовано працівниками лише на чверть від своєї штатної чисельності. “Для нас не передбачений бюджет для розвитку. Але навіть цими можливостями ми вже розпочали конкретні дії для того, щоб показати, що є інший формат співпраці з бізнесом”, – наголосив очільник БЕБ.
Разом з тим, брак фінансування перешкоджає проведенню ефективних розслідувань, адже немає коштів на придбання відповідної техніки. Відтак, за словами Цивінського, окрім як проводити обшуки, іншого способу здобути докази працівники бюро фактично не мають. Крім того, аби здійснювати якісну аналітику потрібні кваліфіковані розумні люди, яких треба залучати, в тому числі з приватного сектору, що унеможливлюється браком коштів. “Як ми зможемо виграти боротьбу за таланти, коли ми знаходимося в нерівних умовах з іншими правоохоронними органами, з якими, згідно з законом, повинні бути в рівних умовах?”, – запитує Цивінський.
Про боротьбу з контрабандою та тіньовою економікою
Одним із пріоритетних завдань БЕБ, як розповів Олександр Цивінський, є боротьба з контрабандою. Зокрема, у сегменті імпорту телефонів, 80% яких завозиться нелегально, а також інших товарів. “Це окремі треки, на які ми плануємо виділити достатньо ресурсу. І я думаю, що це буде цінно і для України, і для європейських партнерів”, – відзначив посадовець.
Другий пріоритет – виведення з тіні близько ₴1 трлн для того, щоб держава могла власними можливостями максимально задовільняти свої потреби, зокрема оборонні. Для цього, серед іншого, потрібно досягнути взаєморозуміння з урядом щодо достатнього та належного фінансування організації, каже очільник БЕБ.
Зі свого боку, як уточнив Цивінський, бюро планує, по-перше, сконцентрувати свою увагу на секторах, які формують значну частину тіньової економіки. Зокрема йдеться про підакцизні товари: цигарки, алкоголь, паливо. Лише у сегменті цигарок в тіні перебуває ₴25 млрд. По-друге, працювати у напрямку врегулювання ситуації, там, де дробиться бізнес, а також над детінізацією заробітних плат (за різними оцінками там у тіні перебуває ще ₴500 млрд). По-третє, передбачається певна робота з законодавством, щоб вивести певні галузі з тіні, а в певних галузях зменшити її частку. “У нас є зона росту в цьому плані, коли ми можемо не реактивними діями працівників, а нормативними підходами, або об’єднанням зусиль з іншими органами, працювати, щоб побороти саме проблемні моменти в тіні й збільшувати надходження до бюджету”, – додав Цивінський.
Іншим завданням БЕБ, за словами його очільника, є побудова в Україні екологічного бізнесу, коли кожен інвестор, який сюди прийде, зможе працювати на рівних і чесних засадах, де будуть одні правила для всіх. Адже саме щоб бізнес отримав кращі умови своєї діяльності в Україні, свого часу й було створено Бюро економічної безпеки.
Про міжнародну співпрацю
Міжнародна співпраця визначена одним з ключових напрямків роботи Бюро економічної безпек, зауважив Олександр Цивінський. Саме тому цим питанням опікується окремий заступник голови БЕБ, який взаємодіє з ОЕСР та іншими міжнародними установами. Це важливо, оскільки злочини, які вчиняються в Україні, як правило, завжди виходять за межі національної юрисдикції, за межі кордонів України. “І без взаємодії з іноземними колегами проводити розслідування неможливо”, – уточнив голова БЕБ. У планах також доносити до міжнародної спільноти, що в Україні працює відповідний орган, який готовий не лише розслідувати злочини, але й захищати інвестиції.
Попри усі згадані проблеми та перешкоди, очільник БЕБ вірить, що йому та його команді вдасться досягти того ефекту, коли бізнес в Україні та інвестиції в Україну, сприйматимуться як гарний, вигідний проєкт.
