ВійнаПолітикаФінанси Прем’єр Бельгії Барт де Вевер вважає, що Росія не програє війну в Україні, а передачу заморожених активів Києву називає “крадіжкою”. П’ятниця, 5 Грудня, 2025 
Він сказав: “Під час війни суверенні активи заморожуються. А після її закінчення сторона, яка програла, повинна відмовитися від усіх або частини цих активів, щоб компенсувати переможцям збитки. Але хто дійсно вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла і в країні, що володіє ядерною зброєю, настала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?”.
Де Вевер стверджує, що з боку Кремля на адресу влади країни вже надходили закамуфльовані погрози з цього приводу. Крім того, Росія може конфіскувати деякі західні активи: депозитарій Euroclear має €16 млрд у Росії.
Окрім завуальованих погроз, Москва вдається і до цілком відкритих. Так заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив Європі війною у разі рішення країн ЄС надати Україні репараційну позику.
Міністр закордонних справ Бельгії Бернард Квінтін відзначив, що варіант надання Україні репараційного кредиту є найгіршим з усіх. “Ми виступаємо за запозичення ЄС необхідної суми на ринках. Це добре відомий, надійний варіант із передбачуваними параметрами, який добре зарекомендував себе. Схема репараційного кредиту тягне за собою побічні економічні, фінансові та юридичні ризики”, – пояснив він.
Позицію Бельгії поділяє Словаччина, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за надання країні гарантій, що ризики, пов’язані з використанням активів РФ, будуть справедливо розподілені між ЄС. Він вважає, що Бельгія не може обґрунтовано покладатися виключно на політичні обіцянки.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ухвалення рішення про надання Україні репараційного кредиту не потребує одностайного голосування – достатньо лише кваліфікованої більшості членів ЄС, натомість пропозиція щодо запозичень – навпаки вимагає одностайності. Вона повідомила, що ЄС планує закрити дві третини потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026 та 2027 роках, надавши їй €90 млрд. Гроші спрямують на бюджетну та військову підтримку Києва.
