ВійнаПолітика У Європі поляризуються позиції щодо підтримки України та умов завершення війни. Понеділок, 8 Грудня, 2025
Зокрема, Данія, після надання на підтримку України однієї з найбільших сум з моменту повномасштабного вторгнення, тепер скорочує допомогу. Міністр оборони країни Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія у 2026 році надасть Україні DKK 9,4 млрд або $1,5 млрд. Торік Копенгаген виділив Києву DKK 16,5 млрд або $2,58 млрд, а роком раніше – майже DKK 19 млрд або близько $2,97 млрд. Загалом, Данія вже надала Києву військову підтримку в розмірі DKK 70 млрд або майже $11 млрд.
Натомість Швеція протягом найближчих років поетапно припинить надання допомоги п’ятьом країнам і спрямує ці кошти на збільшення підтримки України. Міністр міжнародного розвитку Бенжамін Доуса заявив, що країна планує згорнути допомогу Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії, тоді як допомога Україні зросте щонайменше до SEK 10 млрд ($1,06 млрд) у 2026 році. У пріоритеті – проєкти з відновлення енергетичної інфраструктури. Швеція вже скоротила допомогу більш ніж 10 країнам після приходу нинішнього уряду у 2022 році, зокрема Буркіна-Фасо та Малі.
Тим часом за даними іспанського видання El Pais, у закритих розмовах європейських дипломатів з представниками Києва шириться думка, що територіальні поступки можуть стати єдиним способом завершити війну, якщо переговори з Росією і США не дадуть результату. Проти такого підходу виступають держави Балтії та Польща, адже це стане прецедентом, що загрожує їхній власній безпеці.
Водночас Bloomberg пише, що європейські політики застерігають президента України Володимира Зеленського від поспішної угоди щодо виведення військ із Донбасу без будь-яких серйозних гарантій безпеки з боку США. Європейські чиновники переконані, що така угода не забезпечить тривалого миру, а лише заохотить Кремль до подальшої агресії.
На цьому тлі у понеділок, 8 грудня, Зеленський вирушив до Великої Британії для переговорів з європейськими лідерами щодо закінчення війни в Україні. З ними в рамках Коаліції охочих зустрінуться британський премʼєр Кір Стармер, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Емманюель Макрон.








