Світлина – Dronarium Україна
У Чорнобильській зоні ледь встигли побороти масштабні пожежі, а науковці вже намагаються пояснити їхні глибинні причини.
Кілька тижнів у зоні відчуження палали пожежі, які зачепили величезну безлюдну територію. З вогнем боролись сотні людей і техніка з усієї України, але значна частина території все ж вигоріла, пише ВВС News Україна.
Пожежі там трапляються ледь не щороку, але масштаби були вперше такими катастрофічними. Поліція та влада висувають різноманітні версії виникнення пожеж, вказуючи на численні випадки підпалів. Проте вже говорять і про більш глибинні причини, які варто пам'ятати, щоб не допускати подібного у майбутньому.
Науковець Сергій Гащак працює заступником директор з наукових питань Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології.
Пан Гащак є знаним дослідником зони як в України, так і за кордоном. Він вже тридцять років вивчає екосистему зони відчуження. Спеціаліст дав свою оцінку можливих причин масштабної пожежі, серед яких є і непрофесійні дії влади.
"Вже очевидно, що пожежі 2020 року мають безпрецедентні масштаби та катастрофічні наслідки для екосистем зони відчуження", – написав пан Гащак, який спостерігав пожежі на власні очі.
У розмові з ВВС News Україна пан Гащак додав, що зона ще подекуди "димить", тож остаточну оцінку наслідкам давати ще рано.
Він був свідком практично всіх пожеж поруч з Чорнобилем, починаючи з 1990 року. Свою точку зору на причини масштабних пожеж він виклав на сторінці у Facebook.
Сергій Гащак вважає, що катастрофа була передбачувана, про неї попереджали та писали на ці теми дисертації. За його словами, пожежі тут виникають і через людський чинник, і через природні причини. Вчений виділив наступні головні "природні причини":
Читайте також: "Гори-гори ясно". Чому палає Україна?
Перша – зона відчуження на 70-80% складається з лісу та відновлених ділянок лісу. Більша частина лісу зони складається із сосни та суміші з сосною. А сосна якраз і сприяє поширенню пожеж.
"У XX столітті люди віддали перевагу цій породі, й так відновлюючи лісистість, створили умови для "ідеальної пожежі".
Друга – зона відчуження – це 260 тисяч гектарів. Тут часто немає доріг, якими можна проїхати до різних частин лісу.
"Якщо щось відбулось, то про це дізнаються не так скоро, тим більше не скоро відреагують", – каже він.
Третя – посуха. Протягом багатьох років тут спостерігають падіння кількості опадів та підняття температури. Заболочені території зони висохли, як і малі озера, канали та джерела. Навіть Прип'ять практично не підіймалась цього року, нагадує науковець.
Четверта – у цьому регіоні ґрунти бідні та не можуть утримувати вологу. За місяць без дощу все сохне, а на додачу до цього – старі сухі торфовища та відмерла суха трава.
П'ята – велика кількість сухих дерев. "Це безпрецедентний об'єм засохлих дерев, які стоять чи лежать. Такого більше ніде в Україні немає, і мало де в Європі є", – вважає він.
Для екосистеми це гарне місце розвитку організмів, проте це є гарним паливом, яке передає вогонь знизу догори. А верхові пожежі – найкатастрофічніші, нагадує науковець. Окрім того, лежачі дерева упоперек доріг є серйозною перешкодою для просування техніки.
"Зараз мільйони сосен або впали, або готові впасти через незначний подих вітру. А лісні дороги переважно нечищені", – додав він.
Шоста – сезонний вітер. За словами пана Гащака, навесні вітри тут особливо сильні, а це дуже сприяє роздуванню вогню.
Сьома – сезонна відсутність зелені. Сергій Гащак нагадує, що у квітні у зоні ще немає зеленої трави, а лише торішні трави та листя, які є гарним паливом для вогню.
Не менш важливими, на думку вченого, є і людський чинник. Окрім того, що перший підпал могла зробити саме людина, є ще й інші, залежні від поведінки людей компоненти великої пожежі.
Найперше, Сергій Гащак вважає, що протипожежна система у зоні відчуження не відповідає особливостям регіону. Ця система не може контролювати ситуацію й гасити пожежі на десятках тисяч гектарів лісних угідь.
"У цієї системи немає ні відпрацьованих технологій, ні достатньо техніки та підготовлених людей. Держава не почесалась щось змінювати в кращий бік", – вважає він.
По-друге, вся територія зони не покрита зв'язком. "Щоб повідомити про ситуацію легше вийти у білоруський роумінг. Багато ділянок "глухі", де людина сама, а радіозв'язок у зоні – привілеї", – пише він.
Тому тут, за його словами, складно діяти оперативно.
Третя причина – непідготовленість влади. За його словами, все, що робили в перший тиждень пожежі, свідчить про певну розгубленість влади.
"Нездатність мобілізуватись, координувати, керувати, банальна відсутність напрацьованих навичок та алгоритмів. Але при цьому випирало старе як світ бажання чиновників удати, що все добре", – наполягає Гащак.
Четверта причина – стан лісового господарства. Лісова служба тут створювалась для підтримки лісних територій зони у здоровому пожежобезпечному стані, адже ліси тут виконують важливу функцію на шляху виносу радіонуклідів.
За словами науковця, з часом почала домінувати ідея, що ліс із зони можна та треба заготовляти й продавати.
Сергій Гащак з власного досвіду констатує, що керівництво "Пущі" більше зацікавлене рубати ліс на продаж, ніж розчищати просіки та лісні дороги. І цьому не зарадили пожежі 2015, 2016 та 2018 років, а також створення тут заповідника.
Читайте також: Масові пожежі – тестування українського суспільства на моральність
"Чи може гарна велика пожежна машина дістатись епіцентру, коли попереду лісові завали?", – риторично питає науковець.
П'ята причина – падіння професійного рівня. "Все, що стосується людського чинника, так чи інакше відображає тотальне падіння професійного рівня, знань та розуміння проблем регіону, відповідальності за дії", – вважає Сергій Гащак.
Науковець закликає пам'ятати, що Чорнобиль, це, перш за все, місце радіаційної катастрофи, де ніхто не скасовував радіацію.
Він закликає не перетворювати зону тільки в атракціон для туристів, а дбати про те, щоб ліс тут був здоровим та пожежобезпечним.
"До зони відчуження потрібно ставитись серйозно. Керувати зоною і організаціями, які там існують, мають професіонали! Держава має витрачати на неї гроші, а не думати, що на зоні можна заробляти", – резюмує науковець, застерігаючи, що інакше втрати будуть величезними.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
