І не лише тому, що люди втратять заробітні плати, а більшість людей не мають фінансової подушки. Буде зруйнована логістика, в тому числі зовнішньоекономічна, а фінансів для компенсаційного пакету Україна не має.
Україна представляє собою архаїчну сировинну економіку, яка тісно залежить від переміщення великих мас народу.
Просто для порівняння, компенсаційний пакет для малого і середнього бізнеса в Південній Кореї склав 16 млрд. дол. плюс 4,1 млрд. дол. пільгових кредитів, а у Великій Британії – 330 млрд. фунтів стерлінгів. Для цих країн такі витрати не дуже великі – максимум 20-30% ВВП. Україна такого ресурсу попросту не має. Тому ми не можемо собі дозволити повної зупинки економіки на довгий термін. Після цього ми просто не піднімемось.
А надзвичайний стан і взагалі буде пострілом межи очі.
Щоб адекватно впоратись із епідемією, можна скористатись моделлю точкового мобільного діагностування та обмеженого карантину, яка на сьогодні доказала свою дієвість в Південній Кореї.
Ось як вона виглядає:
– визначити групи ризику для карантину: а саме: а) літні люди; б) діти; в) приїжджі з-за кордону; г) хворі та люди, які контактували із ними. Саме для цих людей має бути запроваджений тотальний карантин;
– має бути запроваджена система діагностики і тестування на дому (швидка допомога як мобільні діагностичні центри);
– слід організувати закупівлі апаратів вентиляції легень, засобів захисту, діагностичних комплексів та ліків. Перепрофілювати всі можливі підприємства для організації власного їх виробництва;
– слід захистити медиків як найбільш вразливу для коронавірусу групу населення – маски, костюми, окремий запас ліків для лікарів, підняття заробітної плати для лікарів;
– публічні громадські місця повинні відвідуватись тільки в засобах персонального захисту, яким населення має забезпечуватись централізовано;
– слід негайно скасувати поточну медичну реформи і почати закладати реальне фінансування для системи охорони здоров'я та запровадження страхової медицини.
Все це вимагає додаткових бюджетних витрат і виважених рішень. Ось що можна в цьому плані зробити:
– розпочати переговори про відтермінування погашення зовнішнього боргу на рік, а краще – на два. Шанси великі, бо більшість країн в світі для своїх громадян відтерміновують сплату боргів та податків;
– переглянути бюджети всіх рівнів, зберегти всі статті для підтримки економіки і скасувати всі непрофільні витрати (закупівлі машин, надмірні зарплати, статті без точного призначення) – це дасть до 20 млрд. грн. вивільнених грошей;
Читайте також: Кабмін продовжив карантин та ввів режим надзвичайної ситуації
– зняти з населення надмірний тягар сплати за комірне, що дозволить людям витрачати додаткові гроші на самоутримання, і значно зменшить витрати на субсидування (а це не менше 6 млрд. заощадження);
– поміняти монетарну політику Національного Банку, скасувати піраміду ОВДП і знизити облікову ставку. Наприклад, в тій же Південній Кореї її зменшили до рекордних 0,75%, бо у них сильно закредитована економіка. Нам таких радикальних дій не треба, але нинішня ставка все одно зависока;
– здійснити аудит кожної галузі, яка потерпає від епідемічної кризи, зробити адекватне стратегування і запровадити оптимальний менеджмент, в т. ч. фінансовий. Найбільш загроженими є галузі обслуговування, металургія і аграрний сектор;
– закласти фінансові інструменти підтримки економіки, передусім, малого бізнесу, але не допустити при цьому зайвого друку гривні, а чітко обґрунтувати джерела додаткового фінансування;
Читайте також: Стоит ли отправленным на карантин украинцам ждать "скидки" на оплату коммунальных счетов
– економіка повинна знову запрацювати із максимальним дотриманням медичної безпеки населення, має бути продумана політика "включення" і логістики транспорту (насамперед, метро і залізниці), щоб не допустити поширення вірусу;
– контроль цін для критично важливих груп товарів – продуктів харчування, ліків, засобів захисту;
– притягнення до відповідальності тих, хто заробляє на епідемії і на корупційному експорті засобів захисту і ліків.
Все це треба закріпити законами і постановами Уряду…
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
